розправити

розправити
—————————————————————————————
розпра́вити 1
дієслово доконаного виду
розпрямити, розрівняти
—————————————————————————————
розпра́вити 2
дієслово доконаного виду
розказати докладно

Орфографічний словник української мови. 2005.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "розправити" в других словарях:

  • розправити — I див. розправляти I. II див. розправляти II …   Український тлумачний словник

  • відкленути — (руки): розігнути, розправити затиснуті в кулак руки [III] Відкленути руки пояснене «розігнути, розправити затиснуті в кулак руки» (486), а закленути руку (87) як «затиснути руку (в кулак)». Слово «кулак» у поясненні непотрібне, бо затемнює зміст …   Толковый украинский словарь

  • повиправляти — я/ю, я/єш, док., перех. 1) Зробити прямим, рівним і т. ін., розправити все чи багато чого небудь, що зігнуте, нерівне. 2) Усуваючи помилки, хиби і т. ін., зробити все чи багато чого небудь правильним, таким, що відповідає певним вимогам. 3) розм …   Український тлумачний словник

  • порозправляти — я/ю, я/єш, док., перех. Розправити (ноги, крила і т. ін.) (про багатьох). || Розпрямити гілки (про дерева) …   Український тлумачний словник

  • порозпускати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Звільнивши від навчання, роботи і т. ін., дозволити всім або багатьом розійтися, роз їхатися. || Дати можливість розійтися, розбігтися в різні боки. 2) Широко, на всі боки розкинути гілля, зайнявши великий простір (про… …   Український тлумачний словник

  • порозтягувати — ую, уєш і порозтяга/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Розтягти, зробити довшим або ширшим усе чи багато чого небудь. || Натягнувши, розгладити, розправити. || у сполуч. зі. сл. лице, вид і т. ін., рідко. Надати своєму обличчю виразу здивування,… …   Український тлумачний словник

  • розібгати — а/ю, а/єш, док., перех. Розправити що небудь згорнуте, зібгане …   Український тлумачний словник

  • розложити — ложу/, ло/жиш, док., перех., розм., рідко. 1) Те саме, що розкласти 1 4), 6). 2) Те саме, що розправити I 1) …   Український тлумачний словник

  • розправлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розправити I. || розпра/влено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • розправлення — я, с. Дія за знач. розправити, розправляти I …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»